• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Практичний психолог

Впевненою ходою у садочок. Адаптація.

/Files/images/vnochok/1.png/Files/images/vnochok/2.png/Files/images/vnochok/3.png/Files/images/vs/4.png/Files/images/vs/5.png

Усі дорослі колись були дітьми. Напевно дитячі кроки є найважливішими у житті кожної людини. В цей час дитина зустрічається з величезною кількістю труднощів, які формують її особистість у майбутньому. Саме у дитинстві визначається ставлення до оточуючого світу, система цінностей, моделі поведінки, які зберігаються протягом усього життя і визначають майбутнє Вашої дитини. Безпека і затишок, як зовнішні ознаки нормального розвитку це ще не все. Не варто забувати про внутрішні, глибинні компоненти особистісного розвитку. Вони не завжди помітні, але про них потрібно пам'ятати обов'язково. Відповідальність за гармонійний, нормальний розвиток дитини лягає на батьків, але є моменти, стикаючись з якими, навіть найдосвідченіший батько, з заповненими широкими книжковими полицями в шафі відчуває себе безпорадно. І це нормально! Не можна знати все, але потрібно і важливо знати як, або за допомогою чого можна вирішити проблему. У такій ситуації вірним кроком стане звернення до дитячого психолога.

Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризами у розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період). Що відбувається в ці моменти? Віковий криза означає, що в розвитку людини відбувається різкий стрибок, що щось радикально змінюється. Мама й тато ж не встигають звикнути до цих змін, не враховують їх у спілкуванні, використовують виховні прийоми, вже не дієві в нових умовах. Все це накладається на підвищену емоційність дитини, характерну для перехідних періодів.

Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.

Напрямками роботи практичного психолога є:

• Психодіагностика

Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.

• Розвиваючі заняття

За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.

• Корекційно-відновлювальна робота

За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п.

Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.

• Консультування батьків та сімейне консультування

У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.

Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи.

Психологічна допомога дітям під час війни

Які слова потрібно говорити дитині під час війни:

1«Поки я з тобою – ти в безпеці». 2. «Я захищу тебе»! 3. «Я піклуюсь про тебе і про себе». 4. «Наша армія та люди, які нас захищають дуже сильні, ми можемо на них покластися». 5. «Коли тобі страшно, обов‘язково говори мені про це». 6. «Коли ти будеш чути гучні звуки сирени – це означає, що нас захищають і нам потрібно заховатися, щоб було безпечніше». 7. «Ми з усім впораємось».

Поведінкові особливості дітей вимушених переселенців від 0 до 3 років

Плач, дратівливість; вередування; психосоматичні прояви; зростання опору та вимогливості в поведінці; прояви самостійності; програвання ситуації; зменшення або відсутність інтересу до ігор; скорочення тривалості ігрової діяльності або повторення однієї ігри; потреба в тілесному контакті; розлади сну, апетиту; надмірне чіпляння до батьків; поведінка, характерна для більш раннього віку; страх до того, що раніше не лякало; брак концентрації уваги; висока чутливість та емоційність щодо реакцій інших людей Психологи визначають цей період найадаптивнішим. Головне для дитини — щоб поруч був дорослий, який забезпечує реалізацію первинних її потреб.

Як зробити спілкування з дитиною доброзичливим

✅Визначте те, що вас дратує в дитині. Поміркуйте, чи не пов'язано це з аналогічними якостями або рисами характеру у вас та ваших близьких. Тому якщо хочете змінити дитину — почніть із себе.

✅Спробуйте порахувати до десяти перш ніж сказати дитині образливі слова. Це дасть змогу витримати паузу та поміркувати над тим, як можна «м'якіше» висловити те, що вам не подобається в її поведінці. Адже зауваження слід робити так, щоб дитина їх справді почула. Інакше вона може «закритися» від образи, чекаючи вдалої нагоди, щоб відповісти вам тим сама.

✅Уникайте висловів на кшталт: «Завжди ти такий, завжди все неправильно робиш», «Ти невиправний!». Це прямі вказівки дитині бути саме такою — вони не залишають їй простору, щоб поліпшити поведінку

✅Пам'ятайте, що навчати дитину будь-чого найліпше на власному прикладі і щирих, довірливих взаєминах. У такому разі в дитини буде можливість сказати «так» вашому вихованню.

✅Пам'ятайте, що образливі слова, звернені до дитини, залишаються жити в ній: її тілі, свідомості та проявляються у згаслому погляді, невпевненості, мстивості, фізичній напруженості, хворобах, манері поведінки тощо.

Кiлькiсть переглядiв: 455