• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Поради логопеда

Якщо вашій дитині 3 роки: вона вільно спілкується з дорослими, активно ставить запитання сама та відповідає на запитання інших людей, може розповісти з допомогою дорослого казку чи віршик. Дитина спілкується простими, поширеними реченнями, хоча іноді вони ще мають граматичні помилки. В словнику дитини є всі частини мови, окрім прислівників і дієприслівників. Словник складає 1000-1300 слів. Вживає запитання «Для чого?», «Навіщо?», «Чому?», «Кому?». Малюки правильно вживають більшість відмінкових закінчень. Але у мовленні ще спостерігаються граматичні помилки, пропуски та перестановки звуків та складів в багатоскладових словах. Панівною формою в спілкуванні є діалогічне мовлення: між дитиною і дорослим, між дитиною та іншими дітьми. Переважає ситуативне мовлення: дитина розповідає про побачене, пережите, діяльність. Дитина вимовляє правильно, чітко всі голосні та приголосні звуки, окрім шиплячих (ш, ж, ч, щ) та звука р. Зникає загальна пом’якшеність мовлення. Мовлення емоційно виразне. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

Якщо вашій дитині 4 роки: вона спілкується простими, поширеними реченнями з прийменниками, сполучниками, однорідними членами речення, з прямою мовою; будує складніречення із сполучниками. Оволодіває навичками монологічного мовлення, відповідає на запитання за змістом сюжетних картин, художніх текстів, вистав. Складає з допомогою дорослих описові розповіді (з 3-4 речень); переказує за допомогою запитань добре знайомі казки, знає напам’ять вірші, забавлянки; використовує образні вирази (із текстів казок, забавлянок), приказки, прислів’я, фразеологічні звороти, вигуки, звуконаслідувальні слова; знає основні кольори та збірні поняття (одяг, посуд, тварини, птахи та ін.). У словнику нараховується до 1800-2000 слів. Дитина оволодіває основними граматичними формами (рід, число, відмінок). Легко створює нові слова за допомогою префіксів, суфіксів, добирає спільнокореневі слова. З’являються складні слова, дитина правильно змінює дієслова за часом, використовує наказову форму дієслова; ступені порівняння прикметників. Зникає загальна пом’якшеність мовлення, поодинокі випадки перестановок та пропусків звуків і складів в багатоскладових словах. Чітка і правильна вимова голосних та приголосних звуків (крім р), дитина оволодіває правильною вимовою шиплячих звуків. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

Якщо вашій дитині 5 років: вона самостійно вступає в розмову з іншими людьми, підтримує діалог, відповідає реченням на запитання за змістом картини, тексту; вміє складати описові, сюжетні розповіді , з власного досвіду за зразками; переказує знайомі оповідання і казки, знає напам’ять вірші, забавлянки, пісні. Словник дитини становить 2200-2500 слів. У словнику наявні всі частини мови. В активному словнику є узагальнені слова, абстрактні поняття (радість, чемність, хоробрість), дитина правильно використовує багатозначні слова, легко добирає антоніми, синоніми, класифікує предмети за ознаками, властивостями, але недостатньо розуміє переносне значення слів. У мовленні користується образними виразами (кіт-воркіт), фразеологічними зворотами, вживає форми словесної ввічливості, мовленнєвого етикету. Завершується засвоєння граматичних форм (рід, відмінок іменників, клична форма, наказовий спосіб дієслів), але спостерігаються помилки при чергуванні приголосних. Діти легко утворюють нові слова, форму однини і множини. Діти оволодівають правильною вимовою всіх звуків мови, хоча спостерігається нестійкість у вимові звука «р». Добре розвинений фонематичний слух – диференціюють близькі за звучанням звуки. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.

Якщо вашій дитині 6 років: вона користується різними типами речень: простими, складними, окличними, питальними, розповідними, реченнями зі вставними словами, однорідними членами, прямою мовою. У словнику нараховується 3500-4000 слів. Дитина вживає в мовленні всі частини мови; збільшується кількість абстрактних та узагальнюючих понять. Діти легко добирають антоніми, синоніми; класифікують предмети за ознаками, властивостями, якостями; починають розуміти і пояснювати слова-омоніми, переносне значення слів. В мовленні діти користуються образними виразами, порівняннями, фразеологізмами. Оволодівають граматичними категоріями мови, переважно правильно вживають відмінкові закінчення, узгоджують прикметники, дієприкметники, числівники з іменником, числівником в роді, відмінку та числі. Легко утворюють прості та складні слова, оволодівають навичками зв’язного мовлення. Але зустрічаються помилки у відмінкових закінченнях з чергуванням приголосних, вживанні невідмінюваних іменників, іменників, що не змінюються за числами, у відмінюванні деяких займенників, числівників. Діти правильно вимовляють усі звуки. Можуть бути порушення звуковимови в зв’язку із зміною молочних зубів на постійні. Спостерігається неточність у вимові важких багатоскладових слів зі збігом приголосних. В іншому випадку потрібно звернутись до логопеда.